Удар по серцю американської освіти: адміністрація президента Дональда Трампа заборонила Гарвардському університету, одному з найпрестижніших навчальних закладів світу, зараховувати іноземних студентів. Це рішення, оголошене 22 травня 2025 року, стало кульмінацією тривалої війни Білого дому проти елітних університетів, які, на думку адміністрації, стали осередками антиамериканізму та політичного активізму. Скасувавши сертифікацію Гарварда в рамках Student and Exchange Visitor Program (SEVP), Міністерство внутрішньої безпеки (DHS) поставило під загрозу легальний статус приблизно 6700 іноземних студентів — 27% від загальної кількості студентів університету — змусивши їх переводитися до інших закладів або залишати країну. Цей крок, який супроводжується звинуваченнями у сприянні «насильству, антисемітизму та протерористичній поведінці», викликав обурення в академічних колах і підняв питання про майбутнє вищої освіти в Америці.
Ескалація війни з академією
Рішення DHS стало останнім актом у кампанії, яка почалася ще в січні 2025 року, коли адміністрація Трампа посилила тиск на університети, де проходили пропалестинські протести. Гарвард, із його 53,2-мільярдним ендавментом і репутацією інтелектуального бастіону, став головною мішенню. У квітні Білий дім заморозив 2,2 мільярда доларів федерального фінансування, звинувативши університет у неспроможності боротися з антисемітизмом і «антиамериканською ідеологією». Згодом DHS скасувала гранти на 2,7 мільйона доларів і погрожувала позбавити Гарвард статусу неприбуткової організації, що могло б коштувати університету сотні мільйонів доларів щороку.
У травні напруга досягла піку, коли Гарвард розширив позов проти адміністрації, звинувативши її в «свавільній і неконституційній кампанії» після чергового скорочення фінансування на 450 мільйонів доларів. У відповідь DHS, очолюване міністром Крісті Ноем, скасувало сертифікацію SEVP, звинувативши Гарвард у співпраці з «Китайською комуністичною партією» та потуранні «насильницьким, протерористичним агітаторам». У заяві відомства стверджується, що університет створив «небезпечне середовище», де «антиамериканські активісти» переслідують єврейських студентів.
Голоси студентів: Страх і опір
Для іноземних студентів, які складають чверть кампусу, рішення стало ударом. «Це як вигнання за те, що ми обрали Гарвард, — каже Лео Герден, старшокурсник із Швеції. — Вони хочуть, щоб ми доносили один на одного, але ми не здамося». На кампусі, де ще тиждень тому студенти святкували завершення семестру, тепер панує атмосфера тривоги. Ралії на підтримку академічної свободи, як той, що зібрав 500 осіб 17 квітня, стали символом опору, але страх депортації змушує багатьох мовчати. Лише двоє іноземних студентів, включно з Абдуллою Шахідом Сіалом із Пакистану, публічно виступили проти політики адміністрації.
Єврейські студенти також висловлюють протест. Понад 100 із них підписали відкритий лист, звинувативши Білий дім у використанні їх як «пішака» для політичних цілей. «Позбавлення фінансування не захищає нас, а руйнує можливості боротися з антисемітизмом чесно й принципово», — зазначила Майя Гоффенберг, одна з авторок листа.
Академічна свобода на межі
Гарвард, який виховав 162 лауреатів Нобелівської премії, опинився перед безпрецедентною кризою. Президент університету Алан Гарбер, відкинувши вимоги Білого дому щодо скасування програм різноманітності, заборони масок на протестах і аудиту «ідеологічної різноманітності», назвав їх «спробою контролювати Гарвардську спільноту». У заяві від 22 травня університет підтвердив свою позицію: «Ми не поступимося незалежністю й не відмовимося від конституційних прав».
Але ціна опору висока. Заморожування фінансування вже зупинило дослідження, включно з проєктами з розробки ліків проти радіаційного ураження та боротьби з туберкульозом. Професор Гарвардської медичної школи Девід Волт розповів, що через скорочення грантів деякі дослідники змушені звільняти працівників і припиняти експерименти на тваринах. «Це не просто про Гарвард, це про майбутнє науки», — каже він.
Інсайдери в освітній сфері зазначають, що атака на Гарвард — це лише початок. «Трамп хоче зробити приклад із Гарварда, щоб змусити інші університети підкоритися», — каже джерело, близьке до Міністерства освіти. Колумбія вже пішла на поступки, погодившись на зовнішній нагляд і заміну керівників кафедр після скорочення фінансування на 400 мільйонів доларів. Інші елітні заклади, як Прінстон і Корнелл, також зіткнулися з фінансовими санкціями, але Гарвард став першим, хто відкрито кинув виклик.
Геополітичний контекст і економічні наслідки
Звинувачення у співпраці з Китаєм, висунуті DHS, відображають ширший політичний курс адміністрації Трампа, яка бачить у іноземних студентах потенційну загрозу національній безпеці. За даними Associated Press, з березня 2025 року щонайменше 1024 студентів у 160 американських вишах втратили візи через участь у протестах або «небажану активність». Але економічні наслідки можуть бути катастрофічними: іноземні студенти приносять американським університетам мільярди доларів щороку, а їхній відтік до Канади, Великобританії чи Австралії може послабити позиції США як глобального освітнього лідера.
У Гарварді, де іноземні студенти сплачують повну вартість навчання, їхній відхід може підірвати фінансову стабільність, незважаючи на величезний ендавмент. «Це не лише про гроші, а про різноманітність ідей, — каже Арчон Фунг, професор Школи управління імені Кеннеді. — Без міжнародної спільноти Гарвард не буде Гарвардом».
Майбутнє під питанням
Поки Гарвард готується до нових судових баталій, академічний світ затамував подих. Позбавлення SEVP-сертифікації — це не лише удар по університету, а й сигнал іншим вишам: підкоряйтеся або втрачайте все. Губернаторка Массачусетсу Мора Хілі назвала дії адміністрації «нахабною спробою залякати» і пообіцяла підтримку Гарварду. Демократичні політики та університети, від Єля до MIT, висловили солідарність, але правові перспективи залишаються невизначеними.
Для студентів, як-от Сіал, який мріяв очолити студентське самоврядування, майбутнє висить на волосині. «Вони хочуть розділити нас, але ми — спільнота, — каже він. — Ми боротимемося». У Кембриджі, де статуя Джона Гарварда стоїть як символ знань, боротьба за академічну свободу стала боротьбою за душу американської освіти. Чи встоїть Гарвард, чи стане першим у низці падінь? Відповідь визначить не лише долю університету, а й те, чи залишиться Америка маяком для найкращих умів світу.
