Знайди те, що шукаєш у своєму місті

Удар по серцю американської освіти: адміністрація президента Дональда Трампа заборонила Гарвардському університету, одному з найпрестижніших навчальних закладів світу, зараховувати іноземних студентів. Це рішення, оголошене 22 травня 2025 року, стало кульмінацією тривалої війни Білого дому проти елітних університетів, які, на думку адміністрації, стали осередками антиамериканізму та політичного активізму. Скасувавши сертифікацію Гарварда в рамках Student and Exchange Visitor Program (SEVP), Міністерство внутрішньої безпеки (DHS) поставило під загрозу легальний статус приблизно 6700 іноземних студентів — 27% від загальної кількості студентів університету — змусивши їх переводитися до інших закладів або залишати країну. Цей крок, який супроводжується звинуваченнями у сприянні «насильству, антисемітизму та протерористичній поведінці», викликав обурення в академічних колах і підняв питання про майбутнє вищої освіти в Америці.Ескалація війни з академієюРішення DHS стало останнім актом у кампанії, яка почалася ще в січні 2025 року, коли адміністрація Трампа посилила тиск на університети, де проходили пропалестинські протести. Гарвард, із його 53,2-мільярдним ендавментом і репутацією інтелектуального бастіону, став головною мішенню. У квітні Білий дім заморозив 2,2 мільярда доларів федерального фінансування, звинувативши університет у неспроможності боротися з антисемітизмом і «антиамериканською ідеологією». Згодом DHS скасувала гранти на 2,7 мільйона доларів і погрожувала позбавити Гарвард статусу неприбуткової організації, що могло б коштувати університету сотні мільйонів доларів щороку.У травні напруга досягла піку, коли Гарвард розширив позов проти адміністрації, звинувативши її в «свавільній і неконституційній кампанії» після чергового скорочення фінансування на 450 мільйонів доларів. У відповідь DHS, очолюване міністром Крісті Ноем, скасувало сертифікацію SEVP, звинувативши Гарвард у співпраці з «Китайською комуністичною партією» та потуранні «насильницьким, протерористичним агітаторам». У заяві відомства стверджується, що університет створив «небезпечне середовище», де «антиамериканські активісти» переслідують єврейських студентів.Голоси студентів: Страх і опірДля іноземних студентів, які складають чверть кампусу, рішення стало ударом. «Це як вигнання за те, що ми обрали Гарвард, — каже Лео Герден, старшокурсник із Швеції. — Вони хочуть, щоб ми доносили один на одного, але ми не здамося». На кампусі, де ще тиждень тому студенти святкували завершення семестру, тепер панує атмосфера тривоги. Ралії на підтримку академічної свободи, як той, що зібрав 500 осіб 17 квітня, стали символом опору, але страх депортації змушує багатьох мовчати. Лише двоє іноземних студентів, включно з Абдуллою Шахідом Сіалом із Пакистану, публічно виступили проти політики адміністрації.Єврейські студенти також висловлюють протест. Понад 100 із них підписали відкритий лист, звинувативши Білий дім у використанні їх як «пішака» для політичних цілей. «Позбавлення фінансування не захищає нас, а руйнує можливості боротися з антисемітизмом чесно й принципово», — зазначила Майя Гоффенберг, одна з авторок листа.Академічна свобода на межіГарвард, який виховав 162 лауреатів Нобелівської премії, опинився перед безпрецедентною кризою. Президент університету Алан Гарбер, відкинувши вимоги Білого дому щодо скасування програм різноманітності, заборони масок на протестах і аудиту «ідеологічної різноманітності», назвав їх «спробою контролювати Гарвардську спільноту». У заяві від 22 травня університет підтвердив свою позицію: «Ми не поступимося незалежністю й не відмовимося від конституційних прав».Але ціна опору висока. Заморожування фінансування вже зупинило дослідження, включно з проєктами з розробки ліків проти радіаційного ураження та боротьби з туберкульозом. Професор Гарвардської медичної школи Девід Волт розповів, що через скорочення грантів деякі дослідники змушені звільняти працівників і припиняти експерименти на тваринах. «Це не просто про Гарвард, це про майбутнє науки», — каже він.Інсайдери в освітній сфері зазначають, що атака на Гарвард — це лише початок. «Трамп хоче зробити приклад із Гарварда, щоб змусити інші університети підкоритися», — каже джерело, близьке до Міністерства освіти. Колумбія вже пішла на поступки, погодившись на зовнішній нагляд і заміну керівників кафедр після скорочення фінансування на 400 мільйонів доларів. Інші елітні заклади, як Прінстон і Корнелл, також зіткнулися з фінансовими санкціями, але Гарвард став першим, хто відкрито кинув виклик.Геополітичний контекст і економічні наслідкиЗвинувачення у співпраці з Китаєм, висунуті DHS, відображають ширший політичний курс адміністрації Трампа, яка бачить у іноземних студентах потенційну загрозу національній безпеці. За даними Associated Press, з березня 2025 року щонайменше 1024 студентів у 160 американських вишах втратили візи через участь у протестах або «небажану активність». Але економічні наслідки можуть бути катастрофічними: іноземні студенти приносять американським університетам мільярди доларів щороку, а їхній відтік до Канади, Великобританії чи Австралії може послабити позиції США як глобального освітнього лідера.У Гарварді, де іноземні студенти сплачують повну вартість навчання, їхній відхід може підірвати фінансову стабільність, незважаючи на величезний ендавмент. «Це не лише про гроші, а про різноманітність ідей, — каже Арчон Фунг, професор Школи управління імені Кеннеді. — Без міжнародної спільноти Гарвард не буде Гарвардом».Майбутнє під питаннямПоки Гарвард готується до нових судових баталій, академічний світ затамував подих. Позбавлення SEVP-сертифікації — це не лише удар по університету, а й сигнал іншим вишам: підкоряйтеся або втрачайте все. Губернаторка Массачусетсу Мора Хілі назвала дії адміністрації «нахабною спробою залякати» і пообіцяла підтримку Гарварду. Демократичні політики та університети, від Єля до MIT, висловили солідарність, але правові перспективи залишаються невизначеними.Для студентів, як-от Сіал, який мріяв очолити студентське самоврядування, майбутнє висить на волосині. «Вони хочуть розділити нас, але ми — спільнота, — каже він. — Ми боротимемося». У Кембриджі, де статуя Джона Гарварда стоїть як символ знань, боротьба за академічну свободу стала боротьбою за душу американської освіти. Чи встоїть Гарвард, чи стане першим у низці падінь? Відповідь визначить не лише долю університету, а й те, чи залишиться Америка маяком для найкращих умів світу.

У штаті, де електроенергія є життєво важливою артерією для сімей і бізнесу, комунальний гігант FirstEnergy знову опинився в центрі бурі. Лише через кілька днів після того, як губернатор Майк ДеВайн підписав законопроект H.B. 15, що скасовує скандальні субсидії на збиткові вугільні електростанції, компанія подала заявку до Комісії з комунальних послуг Огайо (PUCO) на підвищення тарифів на 190 мільйонів доларів. Цей крок, який може додати до 13 доларів на місяць до рахунків споживачів, викликав обурення в штаті, ще не оговтався від одного з найбільших корупційних скандалів в історії Огайо. У той час, як жителі штату сподівалися на полегшення, FirstEnergy, здається, прагне перекласти тягар своїх минулих гріхів на плечі платників.Корупція, що змінила ОгайоШість років тому Тайлер Ферман, викривач ФБР, розкрив схему, яка потрясла політичний ландшафт Огайо. У 2019 році тодішній спікер Палати представників Ларрі Хаусхолдер отримав 61 мільйон доларів хабара від FirstEnergy в обмін на ухвалення законопроекту H.B. 6 — законодавчого акту, що гарантував компанії 1 мільярд доларів державних субсидій за рахунок платників податків. Цей закон, який підтримував нерентабельні вугільні електростанції Ohio Valley Electric Corporation (OVEC), став символом корупції, коли в 2023 році Хаусхолдера засудили до 20 років ув’язнення, а його спільника, екслідера Республіканської партії Метта Борхеса, — до п’яти. На відео, що стало ключовим доказом, Борхес погрожував Ферману «підірвати» його будинок, якщо той розкриє спробу підкупу за 15 000 доларів.Субсидії OVEC, які коштували споживачам 200 мільйонів доларів лише у 2024 році, фінансували електростанції, що втратили понад 100 мільйонів доларів за той же період. «Це було як платити за порожню обіцянку», — каже Ферман, чий голос звучить із сумішшю втоми й рішучості. H.B. 15, підписаний ДеВайном 16 травня 2025 року, скасував ці платежі, обіцяючи заощадити споживачам від 1,30 до 1,50 долара на місяць. Але радість від цього полегшення затьмарилася новим ударом: пропозицією FirstEnergy різко підвищити тарифи.Ціна скандалу: Хто платить?FirstEnergy, чиї дочірні компанії — Ohio Edison, Cleveland Illuminating Company і Toledo Edison — обслуговують мільйони в Огайо, стверджує, що підвищення на 190 мільйонів доларів необхідне для модернізації електромережі. Але Рада споживачів Огайо (OCC) різко критикує цей план. «Замість підвищення тарифів на 190 мільйонів FirstEnergy має скоротити витрати, — заявляє директорка OCC Морін Вілліс. — Споживачі вже обтяжені стрімким зростанням цін на електроенергію та передачу». За оцінками OCC, клієнти Cleveland Illuminating зіткнуться зі зростанням рахунків на 13 доларів на місяць, Ohio Edison — на 3 долари, а Toledo Edison — на 1,50 долара.Цей крок сприймається як зухвалість, особливо на тлі історії FirstEnergy. У 2021 році компанія визнала, що її колишні керівники, Чак Джонс і Майкл Даулінг, заплатили 4,3 мільйона доларів хабара ексголові PUCO Сему Рандаццо, щоб уникнути перевірки тарифів, яка могла б знизити ставки. Рандаццо, який покінчив життя самогубством у 2024 році, так і не постав перед судом, але Джонс і Даулінг досі стикаються з обвинуваченнями в корупції. «Вони називають це “виправленням діри в Огайо”, — каже джерело, близьке до розслідування. — Але ця діра тепер у кишенях споживачів».Сільські громади та економічний парадоксСкасування субсидій OVEC, хоч і вітається багатьма, викликало занепокоєння в сільських регіонах, де вугільні електростанції забезпечують робочі місця. Адвокат Скотт Пуллінс, який представляє інтереси громад південного Огайо, попереджає, що закриття станцій може спустошити економіку регіону. «Ці заводи — це податки для шкіл, високооплачувані робочі місця, — каже він. — Без них ці громади втратять свій економічний якір». Але Пуллінс визнає, що підвищення тарифів, яке просуває FirstEnergy, може ще більше вдарити по цих же громадам, де багато сімей уже борються з високими витратами на життя.PUCO, яка має ухвалити рішення щодо підвищення тарифів до кінця 2025 року, опинилася під тиском. За інсайдерською інформацією, комісія розколота: деякі члени схиляються до схвалення часткового підвищення, щоб підтримати інвестиції в мережу, тоді як інші, пам’ятаючи скандал H.B. 6, наполягають на жорсткому аудиті витрат FirstEnergy. «Компанія хоче, щоб ми повірили, що ці кошти підуть на модернізацію, — каже джерело в PUCO. — Але після років обману довіра до них на нулі».Споживачі в пастціДля жителів Огайо, як-от Майкла Маклі, пенсіонера з Акрона, нові тарифи — це ще один удар по гаманцю. «Я ледве справляюся з нинішніми рахунками, — каже він, тримаючи в руках квитанцію, де прихована субсидія OVEC ховається під назвою “Legacy Generation Resource Rider”. — Вони кажуть, що скасують субсидії, але тут же підвищують ціни. Де справедливість?» Маклі, який роками стежив за скандалом H.B. 6, відчуває, що споживачі залишаються пішками в грі великих корпорацій і політиків.Губернатор ДеВайн, підписавши H.B. 15, уникнув прямої позиції щодо підвищення тарифів, переклавши відповідальність на PUCO. «Це їхнє рішення», — заявив він 19 травня, викликавши критику з боку активістів, таких як Ферман. «Це обурливо, — каже викривач. — Після всього, що FirstEnergy зробила, вони ще сміють просити більше в час, коли люди ледь зводять кінці з кінцями».Шлях вперед: Прозорість чи нові скандали?Ситуація з FirstEnergy оголює глибші проблеми в енергетичній політиці Огайо. Дерегуляція ринку, запроваджена в 2001 році, обіцяла конкуренцію та нижчі ціни, але замість цього споживачі зіткнулися з волатильністю тарифів і корпоративними маніпуляціями. PUCO закликає клієнтів порівнювати пропозиції постачальників на сайті Energy Choice Ohio, але для багатьох, як Маклі, це лише додаткове ускладнення. «Я не хочу бути експертом з енергетики, — каже він. — Я просто хочу справедливу ціну».Поки Огайо намагається виправити помилки H.B. 6, битва за тарифи FirstEnergy стане тестом для держави. Чи зможе PUCO відновити довіру, наполігши на прозорості? Чи отримають громади, залежні від вугільних станцій, підтримку для переходу до нових економічних реалій? І чи вдасться споживачам, нарешті, відчути полегшення, а не черговий тягар? Відповіді на ці питання визначать не лише майбутнє FirstEnergy, а й те, чи зможе Огайо повернути собі репутацію штату, де інтереси громадян стоять вище корпоративної жадібності.

СТАМБУЛ — У величних залах палацу Долмабахче, де колись вершилася доля імперій, сьогодні розгортається нова драма: мирні переговори між Україною та росією, перші за три роки, потопають у хаосі, ретельно зрежисованому Кремлем. Сотні журналістів, що гудуть, мов вулик, біля Босфору, дипломати, які гарячково переписують плани, і лідери, що балансують на межі надії та розчарування, — усе це, здається, грає на руку москві. Як зазначає головний кореспондент CNN із питань міжнародної безпеки Нік Пейтон Волш, пишучи з Києва, «Кремль отримав саме те, чого хотів, а Білий дім, схоже, мало що може з цим зробити».Фото: Getty ImagesШахи на Босфорі: путін тримає паузуТри дні світ затамував подих, чекаючи, кого росія відправить до Стамбула. Відмова президента Володимира путіна особисто брати участь у переговорах, запропонованих ним же, стала не просто дипломатичним маневром, а майстерним ходом, що залишив усіх у підвішеному стані. Замість себе путін надіслав делегацію другого ешелону на чолі з кремлівським помічником Володимиром Мединським, якого президент України Володимир Зеленський назвав «декоративним». «Це не переговори, це вистава», — заявив Зеленський у Анкарі, стоячи поруч із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, чий нейтралітет у цій війні дедалі більше тріщить по швах.Рішення путіна, яке аналітики називають «добре прорахованим ризиком», спрацювало бездоганно. Відповідь президента США Дональда Трампа була саме такою, на яку розраховував Кремль: «Нічого не станеться, поки я не зустрінуся з путіним». Ці слова, сказані на борту Air Force One дорогою до Абу-Дабі, перекреслили тижні дипломатичних зусиль і перенесли фокус на гіпотетичну двосторонню зустріч лідерів США та росії. «путін отримав карт-бланш, — зазначає Волш. — Він може тягнути час, поки Трамп не зробить наступний крок».За інсайдерською інформацією, у кулуарах Білого дому зростає роздратування через те, що Трамп, здається, дозволяє путіну диктувати темп. Джерела, близькі до адміністрації, кажуть, що Трамп розглядає можливість зустрічі з путіним уже найближчим часом, можливо, на нейтральній території, як-от у Перській затоці. Але поспішати Кремлю немає куди. путін, випробувавши межі погроз «потужними санкціями» від Франції та інших європейських союзників України, переконався: Захід розділений, а Трамп — його найкращий козир.Зеленський у пастці: Жест заради ТрампаДля президента Зеленського Стамбул став випробуванням політичної еквілібристики. Його рішення відправити до Туреччини делегацію на чолі з міністром оборони Рустемом Умєровим було продиктовано не стільки вірою в успіх переговорів, скільки необхідністю зберегти прихильність Трампа. «Київ має демонструвати готовність до будь-яких кроків заради миру, — пише Волш, — інакше прокремлівські голоси в оточенні Трампа посиляться, а підтримка України може зійти нанівець».Це делікатне балансування. Зеленський, який прибув до Анкари для зустрічі з Ердоганом, свідомо уникав Стамбула, щоб не виглядати тим, хто чекає на милість путіна. Але його присутність у Туреччині — це сигнал Трампу: Україна готова грати за його правилами, навіть якщо це означає участь у переговорах із «декоративною» російською делегацією. «Це жест поваги до президента Трампа», — відкрито заявив Зеленський, підкреслюючи, що його головна мета — утримати США в грі.Проте ця стратегія несе ризики. У Києві, за словами джерел, близьких до Офісу президента, зростає занепокоєння, що поступки в риториці чи форматі переговорів можуть бути сприйняті як слабкість. Українська делегація в Стамбулі отримала чіткий мандат: наполягати на 30-денному припиненні вогню, поверненні викрадених росією дітей і повному обміні полоненими. Але без участі путіна ці вимоги звучать як крик у порожнечу.Хаос як зброя: Кремль грає на нервахКореспондентка CNN Клер Себастьян, яка висвітлювала події в Стамбулі, описує сцену біля палацу Долмабахче як «театр абсурду». Двісті журналістів, десятки операторів і жодної ясності: хто приїде, коли і чи почнуться переговори взагалі. «Очікувати краще, ніж знати результат», — цинічно зауважив Станіслав Іващенко, кореспондент російського видання «Звєзда», натякаючи на втому від війни, але водночас підкреслюючи непохитність позиції москви.Цей хаос — не випадковість, а стратегія. путін, запропонувавши переговори в Стамбулі після ультиматуму Заходу про 30-денне перемир’я або нові санкції, обрав «третій шлях», що дозволяє йому зберігати контроль. Відновлення переговорів на тому ж місці й із тими ж людьми, що в 2022 році, — це не лише символізм, а й сигнал: росія не поступиться. «путін не поспішає, — зазначає Себастьян. — Він тримає всіх у напрузі, поки його війська просуваються на Донбасі».російська делегація, очолювана Мединським, не має повноважень для серйозних рішень, що лише поглиблює скептицизм. «Ми прийшли для серйозної розмови, а росіяни висувають умови», — заявив анонімний український дипломат, звинувачуючи москву в намірі затягувати процес. Кремль, зі свого боку, звинувачує Київ у «театральності», створюючи димову завісу, що приховує його власні маніпуляції.Трамп і путін: Танець двох лідерівУ центрі цього хаосу — Дональд Трамп, чия непередбачуваність додає переговорному процесу вибуховості. Його заяви про те, що «нічого не станеться» без його зустрічі з путіним, не лише підіграють Кремлю, а й ставлять Україну в незручне становище. «Трамп хоче угоди, яку він зможе продати як перемогу, — зазначає джерело в Держдепартаменті. — Але він недооцінює, наскільки путін грає в довгу».росія, зі свого боку, пильно стежить за кожним словом Трампа, сподіваючись на перезавантаження відносин. За інформацією з дипломатичних кіл, москва розраховує, що Трамп, роздратований повільним прогресом, може піти на поступки, як-от визнання анексії Криму чи замороження лінії фронту. Поки що президент США утримує інтригу, то натякаючи на поїздку до Стамбула, то заявляючи, що повертається додому.Для України кожен день цього дипломатичного танцю — це випробування. Зеленський, який ще місяць тому публічно сперечався з Трампом у Овальному кабінеті, тепер змушений демонструвати лояльність, щоб зберегти американську підтримку. Але в очах українців, які щодня чують сирени повітряної тривоги, ці переговори дедалі більше схожі на гру, в якій Київ — не гравець, а ставка.Що далі?Поки палац Долмабахче залишається ареною дипломатичних маневрів, а Босфор віддзеркалює напругу світу, що чекає на результат, одне ясно: Кремль отримав ініціативу. путін, тримаючи всіх у невизначеності, зміцнює свої позиції, тоді як Україна змушена доводити свою готовність до миру перед єдиною аудиторією, що має значення, — Дональдом Трампом. Чи стане зустріч Трампа й путіна рятівним проривом, чи черговим актом у цій грі, залежить від того, хто швидше втомиться: Білий дім чи Кремль. Але поки що, як іронічно зауважив один турецький дипломат, «Стамбул знову став містом, де ми всі чекаємо на Годо».

Пхеньян — У кроку, що несе серйозні наслідки для глобальної безпеки, Північна Корея вперше офіційно підтвердила участь своїх військових підрозділів у бойових діях на боці росії проти України. Це визнання, оприлюднене через державне агентство KCNA, різко змінює міжнародне сприйняття війни й потенційно порушує десятиліття сформовані принципи нерозповсюдження конфліктів за межами регіонів впливу. Згідно із заявою «Центральної військової комісії Трудової партії Кореї», північнокорейські війська діяли в російській Курській області, зокрема брали участь у так званій операції «звільнення» території від українських сил оборони. Відомо, що рішення направити військовий контингент ухвалив особисто лідер КНДР Кім Чен Ин, посилаючись на «аналіз усіх обставин» і положення договору про стратегічне партнерство з Москвою, підписаного у червні минулого року. Попри спроби Пхеньяна обґрунтувати свою участь відповідністю Статуту ООН, аналітики вважають цей крок відкритим порушенням міжнародного права. В офіційній заяві наголошується, що північнокорейські війська діяли винятково на території росії, однак масштаби залучення — і його наслідки — поки що залишаються предметом суперечок серед світових експертів. Тиша, яка вибухає втратами Хоча точні цифри військового контингенту КНДР невідомі, українська військова розвідка вказує на великі втрати серед північнокорейських солдатів. За даними українських посадовців, під час штурмів українських позицій у грудні 2024 року тільки в Курській області загинули або були поранені понад 3 тисячі солдатів КНДР. Президент Володимир Зеленський у січні 2025 року оновив ці дані: понад 4 тисячі загиблих і поранених. Із повідомлень української розвідки випливає тривожна картина: російські сили намагаються приховати втрати серед союзників, зокрема спалюючи тіла загиблих північнокорейських військових, аби унеможливити їхню ідентифікацію. Додаткові свідчення — перехоплені Службою безпеки України розмови — вказують, що поранених північнокорейців лікують у кращих умовах, ніж російських солдатів. У лікарнях на прикордонних територіях навіть перепрофілювали палати для догляду саме за військовими КНДР. Політичний сигнал у камені За словами КНДР, у Пхеньяні вже готуються встановити пам’ятник на честь «бойових подвигів» своїх солдатів на російській землі — крок, який не тільки символічно підкріплює новий рівень союзу між двома ізольованими режимами, але й сигналізує готовність Пхеньяна глибше інтегруватися у військові кампанії Москви. Офіційний Сеул оперативно засудив заяву Північної Кореї. Міністерство закордонних справ Південної Кореї назвало це «серйозним порушенням міжнародного права» і закликало світову спільноту вжити жорстких заходів. Тіньова армія Згідно з оцінками експертів, Північна Корея відправила близько 10–12 тисяч військовослужбовців для закриття мобілізаційних прогалин росії, які виникли через виснажливі бойові дії в Україні. Проте ці сили, за словами Павла Лакійчука, експерта з безпеки, можуть компенсувати російські втрати лише на дуже короткий термін. Звіти також вказують на низький бойовий дух серед північнокорейських солдатів, особливо через страх перед українськими безпілотниками, які ефективно працюють проти скупчень військової техніки й особового складу. Виклик міжнародному порядку Інтеграція північнокорейських сил у російську війну проти України ставить перед міжнародною спільнотою нові питання про ефективність існуючих санкцій і про можливість подальшого експорту військової підтримки іншими авторитарними режимами. Це також ускладнює будь-які дипломатичні зусилля на Корейському півострові й ризикує втягнути нових акторів у дедалі ширший і непередбачуваніший конфлікт. У той час, коли світ уважно стежить за бойовими діями на сході України, цей новий розвиток ситуації свідчить про те, що поле бою більше не обмежується лише регіональними силами — воно дедалі більше стає глобальним театром боротьби ідеологій та інтересів.

У другій половині дня 22 квітня на території військового об'єкта поблизу села Барсово та міста Кіржач, що у Володимирській області росії, пролунав потужний вибух. Вибух стався на одному з найбільших арсеналів зберігання ракетно-артилерійського озброєння міністерства оборони рф — так званому 51-му арсеналі ГРАУ. Влада підтвердила інцидент Губернатор Володимирської області олександр авдеєв підтвердив факт вибуху у своєму телеграм-каналі, зазначивши, що "на місці працюють відповідні служби", однак точну локацію події не вказав. російські медіа та телеграм-канали повідомили про початок евакуації жителів населених пунктів поблизу арсеналу. Людей тимчасово розміщують у Кіржачі. російське МНС оголосило режим надзвичайної ситуації в районі події. Причини та офіційна версія За офіційною інформацією російського міноборони, детонація боєприпасів сталася внаслідок пожежі на території військової частини. Відомство повідомляє, що постраждалих немає. Для з'ясування обставин створено спеціальну комісію, яка має встановити причини події та винних осіб. Стратегічний об’єкт під загрозою 51-й арсенал ГРАУ — ключовий об'єкт російської оборонної інфраструктури. Він розташований приблизно за 60 км від москви та близько 550 км від українського кордону. Загальна площа об’єкта — майже 3,5 кв. км, що дозволяє розміщувати до 270 тисяч тонн боєприпасів у 45 бункерах і на 30 відкритих майданчиках. За словами голови Центру протидії дезінформації при РНБО Андрія Коваленка, на цьому арсеналі зберігалося понад 100 тисяч тонн різного виду озброєння, включаючи ракети «Іскандер», «Кинджал», «Точка-У», комплекси С-300, С-400, а також боєприпаси для реактивних систем залпового вогню — «Град», «Смерч» і «Ураган». Аналітики: атака могла бути надзвичайно складною Профільні військові оглядачі з Defense Express припускають, що характер вибуху вказує на ймовірну детонацію боєприпасів із твердопаливними зарядами. На їхню думку, здійснити ураження такого об'єкта, що знаходиться під щільним куполом ППО столичного регіону, — складне завдання. У Росії офіційно не оголошували про атаку дронами чи ракетами, що залишає простір для версій про альтернативні способи ураження або недогляд систем ППО. Київ утримався від офіційних коментарів Україна поки не коментує можливу причетність до вибуху на арсеналі у Володимирській області. Водночас, нагадаємо, у жовтні 2024 року ЗСУ офіційно підтвердили ураження іншого стратегічного арсеналу ГРАУ — 67-го складу в Брянській області рф. Також повідомлялося про вибухи на арсеналах у Волгоградській та Тверській областях.

США можуть припинити участь у мирному процесі щодо закінчення війни в Україні — про це заявив державний секретар США Марко Рубіо, викликавши занепокоєння серед союзників у Європі. Коментарі американського посадовця сприймаються як сигнал тиску на Київ щодо активізації мирних переговорів. За повідомленнями міжнародних ЗМІ, Рубіо озвучив ці заяви 18 квітня, наголосивши, що Сполучені Штати можуть відмовитись від посередницької ролі у разі, якщо найближчим часом не буде досягнуто суттєвого прогресу на шляху до завершення війни. У приватній розмові з союзниками держсекретар також передав розчарування президента Дональда Трампа через глухий кут, у якому опинилися мирні переговори. «Президент вважає, що вже витратив на це достатньо часу та енергії. Зараз у світі є багато питань, які вимагають нашої уваги», — зазначив Рубіо. Заява пролунала після телефонної розмови держсекретаря з генсеком НАТО Марком Рютте, а також напередодні серії зустрічей у Парижі, де представники США, Франції, Великої Британії, Німеччини та України обговорювали можливі формати майбутніх мирних домовленостей. Три європейські дипломати, які були присутні на зустрічах, вважають, що риторика Рубіо була спрямована переважно на українську сторону, і розцінюють її як спробу чинити дипломатичний тиск на Київ. Один з них зазначив, що американський посадовець не висловлював аналогічної критики на адресу Росії, уникаючи закликів до Москви демонструвати конструктивність. Представники українського уряду, коментуючи ситуацію, зазначили, що такі заяви можуть бути ознакою зміни позиції Вашингтона, яка раніше була більш послідовно спрямована на підтримку України в її боротьбі проти агресії. Джерело, близьке до української делегації, припустило, що Рубіо та інші високопосадовці адміністрації Трампа перебувають під внутрішньополітичним тиском і транслюють його назовні — зокрема, на союзників по антиросійській коаліції. Попри тверду публічну позицію Києва щодо неможливості компромісу з агресором на його умовах, ці сигнали з Вашингтона сприймаються в Україні з занепокоєнням. Аналітики вказують на ризик того, що США можуть змінити тональність своєї підтримки або, в гіршому випадку, зменшити активність у дипломатичному супроводі українських інтересів. Поки що Рубіо не озвучив жодних чітких термінів або умов, за яких США вийдуть з переговорного процесу. Однак загальний меседж його виступу змушує європейських партнерів та українську сторону замислитися про майбутнє дипломатичного фронту у протистоянні з Росією. Нагадаємо, що раніше Вашингтон неодноразово наголошував: будь-яке мирне врегулювання повинно враховувати позицію України та базуватись на принципах міжнародного права.

Політична арена одного з найвпливовіших міст світу сколихнулась у четвер зранку, коли чинний мер Нью-Йорка Ерік Адамс оголосив про своє рішення залишити лави Демократичної партії та балотуватися на другий термін як незалежний кандидат. Цей крок, зроблений всього за кілька годин до дедлайну подачі документів на червневі праймеріз, кардинально змінив динаміку виборчих перегонів. Незвичайна стратегія у відповідь на кризу Після тривалого періоду юридичної невизначеності, пов’язаної зі звинуваченнями у корупції, пан Адамс щойно виграв відстрочку у судовій справі, що значно полегшило його становище. Та замість того, щоб продовжити боротьбу у межах Демократичної партії, він несподівано вирішив піти іншим шляхом. На світанку четверга, о 6-й ранку, він оголосив, що більше не братиме участі у праймеріз демократів, а балотуватиметься як незалежний кандидат восени. Таке рішення викликало справжню бурю в політичних колах. Його поясненням стало бажання «бути реалістом» і «дати нью-йоркцям можливість оцінити реальні досягнення його адміністрації». Реакція опонентів: від переформатування кампаній до викликів на дебати Політичні конкуренти Адамса не забарилися з відповіддю. Відоме об'єднання D.R.E.A.M., яке раніше агітувало проти включення у виборчий бюлетень Адамса та колишнього губернатора Ендрю Куомо, змінило свій фокус, залишивши у центрі критики лише Куомо, і тепер називається «Не обирайте злого Ендрю мером». Сенатор штату Зелнор Майрі, один із кандидатів від Демократичної партії, випустив відеозвернення, в якому назвав себе «протиотрутою до політичного хаосу». Інші кандидати попереджають, що вихід Адамса з праймеріз може розколоти голоси та послабити шанси демократів на перемогу у листопаді. Центрист Джим Волден, ще один незалежний кандидат, одразу ж викликав Адамса на дебати, вказуючи на потребу відкритого обговорення майбутнього Нью-Йорка. Історичний контекст та складна політична мозаїка Хоча Нью-Йорк має довгу історію з переходами кандидатів між партіями та участю представників третіх сил, подібний безсистемний крок, який зробив Адамс, є рідкісним. Багато експертів вважають, що цей маневр навряд чи принесе йому успіх. Адже рівень підтримки серед ньюйоркців у нього рекордно низький, а місто традиційно тяжіє до демократів — у шість разів більше зареєстрованих демократів, ніж республіканців. Однак рішення Адамса може призвести до небаченого з 1977 року сценарію — багатокандидатних загальних виборів. Серед потенційних суперників — колишній губернатор Ендрю Куомо, лідер республіканців Кертіс Слива, незалежний кандидат Джим Волден та кандидати від Лівої партії робітничих сімей. Ліва коаліція та боротьба проти Куомо Ліва коаліція активно готується до можливого висування свого кандидата на загальних виборах. Співдиректорка Нью-Йоркської партії робітничих сімей Ана Марія Арчіла заявила, що результат праймеріз вплине на їхнє остаточне рішення. Серед уже підтриманих партією кандидатів — представники прогресивного крила демократів: Зогран Мамдані, Бред Ландер, Адрієнн Адамс і Зелнор Майрі. У разі перемоги Куомо на праймеріз, ліва партія, ймовірно, висуне власного конкурента, аби не допустити його перемоги на загальних виборах. Форум у Шарптона: перший майданчик для нових кандидатів У четвер пополудні, під час форуму, організованого преподобним Елом Шарптоном, Ерік Адамс вперше виступив як незалежний кандидат. Він зробив акцент на расовій мотивації кримінального переслідування, пожалівся на зраду друзів і наголосив на своїх досягненнях як мера. Колишній губернатор Ендрю Куомо, навпаки, дотримувався м’якшого тону, уникаючи прямої критики інших кандидатів, але натякнув на готовність «жорстко боротися з Трампом». Цікаво, що республіканець Кертіс Слива відкрито висловив радість з приводу незалежної участі Адамса у виборах. Він вважає, що роздробленість серед демократів дає йому шанс на перемогу. «Це як фінал чотирьох у баскетболі», — сказав Слива, засновник організації «Ангели-охоронці», який у 2021 році здобув 30% голосів у перегонах проти Адамса. Що далі? Попри ентузіазм, кампанія Адамса має серйозні проблеми: брак ресурсів, відсутність чіткого штабу та відмова від підтверджених телеінтерв’ю. Попереду — збір необхідної кількості підписів для участі у виборах, а також спроби повернути довіру виборців. Його подальший зсув вправо, зокрема флірт із ідеями MAGA та підтримка з боку оточення Дональда Трампа, може відштовхнути традиційних виборців, але водночас залучити нових з поміркованого і республіканського таборів. Нью-Йорк стоїть на порозі унікальних виборів. У місті, де політична конкуренція зазвичай вирішується на праймеріз, цьогорічний виборчий цикл може стати одним із найнепередбачуваніших за останні десятиліття.

Адміністрація Трампа активізує боротьбу з бандами: закон 1798 року повертається в дію У США розгортається гучний скандал, пов’язаний із депортацією венесуельців, яких підозрюють у зв’язках із кримінальним угрупованням Tren de Aragua (TDA). Відповідно до документів, поданих до федерального суду, адміністрація Дональда Трампа застосовує так звану бальну систему, щоб визначити, кого з іммігрантів слід депортувати відповідно до Alien Enemies Act 1798 року. Цей закон, якому вже 227 років, востаннє застосовувався під час Другої світової війни. Президент Трамп послався на нього 15 березня, після чого сотні венесуельців були відправлені до Сальвадору, зокрема до знаменитої «мега-в’язниці». Судові документи свідчать, що депортація може бути ініційована для осіб старших за 14 років, які не мають громадянства чи постійного статусу в США. Як працює система балів Процес перевірки передбачає оцінювання підозрюваних за 81-бальною шкалою. Якщо особа набирає 8 балів або більше, її можуть депортувати. Оцінка складається з п’яти категорій: Судові рішення та офіційні документи (15 балів) – судимості, обвинувальні акти, вироки. Самовідвід (10 балів) – якщо людина зізналася у приналежності до TDA, навіть ненавмисно. Злочинна поведінка (17 балів) – участь у злочинній діяльності, свідчення інформаторів чи ЗМІ, підозрілі фінансові операції. Документи та комунікації (25 балів) – електронне листування чи фінансові зв’язки з членами банди. Символіка (14 балів) – татуювання, графіті, жести або одяг, пов’язаний із Tren de Aragua. Окрему увагу приділяють зовнішньому вигляду. Міністерство внутрішньої безпеки США заявляє, що особи, які носять баскетбольні футболки «Чикаго Буллз» із номером 23 (символ Майкла Джордана), кросівки Jordan «Jumpman» або мають татуювання зі зображенням потягів, АК-47, годинників чи фрази Real hasta la muerte, можуть розглядатися як потенційні члени банди. Критика з боку експертів та правозахисників Фахівці, які досліджували венесуельські злочинні угруповання понад 10 років, піддають сумніву методи ідентифікації. Соціолог Роберто Брісеньо Леон заявив, що на відміну від банд у Центральній Америці, члени Tren de Aragua не використовують татуювання як засіб розпізнавання. Американський союз громадянських свобод (ACLU) подав судовий позов, стверджуючи, що процес депортації порушує права іммігрантів, оскільки не дає їм можливості оскаржити звинувачення. Федеральний суддя Джеймс Боасберг тимчасово заблокував депортаційні рейси, вимагаючи доказів зв’язку депортованих осіб із бандою. Депортація без належних доказів Попри рішення суду, на вихідних уряд США передав Сальвадору ще 17 осіб, зокрема сімох венесуельців. Деякі з них уже мали статус біженців у США або чекали на розгляд своїх заяв про притулок. Родичі депортованих розповідають, що їхніх близьких вислали лише на основі татуювань, без доказів будь-якої злочинної діяльності. Ця ситуація породжує серйозні запитання щодо справедливості імміграційної політики США та можливих порушень прав людини. Верховний суд США розглядає апеляцію адміністрації, яка прагне скасувати судову заборону і відновити депортації.

Попри режим припинення вогню, окупанти продовжують бити по критичній інфраструктурі росія неодноразово порушувала домовленості про ненанесення ударів по українській енергетичній інфраструктурі, атакуючи об’єкти у різних регіонах. Про це під час брифінгу 1 квітня заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, наголосивши на систематичному нехтуванні агресором досягнутих домовленостей. Удари по критичній інфраструктурі: які регіони постраждали? За словами Сибіги, росія продовжує атакувати енергетичні об'єкти, незважаючи на домовленість, досягнуту між Україною та США в Ер-Ріяді щодо неприпустимості ударів по критичній інфраструктурі. Зокрема, від російських атак постраждали енергетичні об'єкти у таких областях: Херсонщина – місто зазнало нової атаки вранці 1 квітня, унаслідок чого 45 тисяч мешканців залишилися без електропостачання. Харківщина – удари спричинили серйозні руйнування та перебої у роботі енергомережі. Полтавщина – ворог атакував один із важливих об’єктів енергозабезпечення регіону. Нічна атака: ППО знищила ракети, але ворог продовжує терор Минулої ночі російська армія завдала нового удару по Україні: Із Запорізького напрямку окупанти випустили дві ракети Х-59/69, які було успішно знищено силами протиповітряної оборони. Також ворог активно застосовував керовані авіабомби на Сумщині, Запоріжжі та Донеччині, продовжуючи руйнування українських міст. Попри порушення домовленостей, Україна продовжує посилювати свою протиповітряну оборону та закликає міжнародних партнерів посилити тиск на росію через систематичне нехтування будь-якими домовленостями.